1. Вихідна ситуація та цілі проєкту 

Амбулаторна медична допомога охоплює не лише профілактику, раннє виявлення захворювань і зміцнення здоров’я, а й передусім діагностику, лікування та подальше медичне спостереження пацієнтів із гострими та хронічними захворюваннями. 

Під час криз і катастроф, зокрема воєнних конфліктів, функціонування амбулаторної допомоги у межах сімейної медицини та спеціалізованої медичної практики може бути суттєво обмежене. У таких умовах виникає ризик дефіциту кадрового капіталу, зокрема через травмування або захворювання самих медичних працівників, а також обмеження транспортної доступності та мобільності — як державної, так і приватної. Одночасно порушення постачання та логістичних ланцюгів можуть призводити до нестачі лікарських засобів, медичного обладнання, витратних матеріалів і засобів індивідуального захисту. 

Додатковими чинниками ризику є організаційні та технічні обмеження, що спричинені порушенням роботи або повною недоступністю інформаційних систем і каналів зв’язку. За таких обставин безперервність надання амбулаторної медичної допомоги може бути істотно порушена. 

Водночас потреба у медичній допомозі може значно зрости внаслідок збільшення кількості травмованих, загострення хронічних захворювань і відкладання безперервного лікування. Поєднання зростання попиту на медичні послуги зі скороченням доступних ресурсів змушує медичних працівників визначати пріоритетність надання допомоги залежно від клінічного стану пацієнтів, терміновості втручання та ризиків для їхнього здоров’я. 

У кризових ситуаціях і під час катастроф важливу роль відіграють асоціації лікарів, які надають медичні послуги в межах системи обов’язкового медичного страхування (Kassenärztliche Vereinigungen, KV). Їхнім завданням є підтримання функціонування амбулаторного сектору, координація використання наявних ресурсів відповідно до потреб і забезпечення максимально справедливого доступу населення до медичної допомоги. 

Ця діяльність охоплює оперативне інформування лікарів і надання їм рекомендацій щодо дій, організацію заміщення медичних працівників, координацію структур невідкладної допомоги та, за необхідності, створення тимчасових пунктів надання медичної допомоги. Завдяки цим координаційним і підтримувальним функціям асоціації лікарів сприяють підвищенню стійкості амбулаторного сектору та збереженню доступності медичних послуг навіть за надзвичайного навантаження на систему охорони здоров’я. 

Метою проєкту ResiMed є надання асоціаціям лікарів, які працюють у межах системи обов’язкового медичного страхування, науково обґрунтованої бази для визначення пріоритетів амбулаторної медичної допомоги в умовах криз і дефіциту ресурсів. Проєкт має визначити, які захворювання та клінічні стани потребуватимуть першочергової уваги, а також оцінити очікувану кількість випадків, що потребуватимуть медичного втручання. 

Отримані оцінки потреб у медичній допомозі за окремими клінічними станами та відповідні дані щодо очікуваного обсягу лікування дадуть змогу цілеспрямованіше розробляти плани реагування на кризові ситуації. Крім того, результати проєкту сприятимуть формуванню структурованих процедур ухвалення рішень, які в надзвичайних умовах забезпечуватимуть оперативне, прозоре та клінічно обґрунтоване визначення пріоритетів. 

У довгостроковій перспективі проєкт має сприяти зміцненню стійкості системи амбулаторної медичної допомоги до криз і катастроф, мінімізації перебоїв у наданні медичних послуг та збереження безпеки пацієнтів навіть за умов суттєвого обмеження ресурсів. 

2. Робочі пакети 

Проєкт складається з чотирьох робочих пакетів, які спрямовані на дослідження організації та забезпечення амбулаторної медичної допомоги в умовах криз, катастроф і воєнних конфліктів. 

Результати чотирьох досліджень буде узагальнено в експертному висновку, який міститиме практичні рекомендації щодо дій, класифікацію клінічних станів за рівнем терміновості та оцінки очікуваної потреби в медичній допомозі. 

Робочий пакет 1 — Німеччина: аналіз потреб у медичній допомозі 

На основі даних про виставлення рахунків за медичні послуги, що надані застрахованим особам у Німеччині, буде проаналізовано очікувану структуру та обсяг захворюваності й потреби у медичній допомозі на рівні окремих територій, що визначені за поштовими індексами. Мета — встановити, яких захворювань і в якій кількості випадків можна очікувати в різних районах у разі виникнення кризової ситуації. 

Робочий пакет 2 — Німеччина: аналіз практичного досвіду лікарів 

Буде проведено опитування німецьких лікарів з метою визначення того, які види медичної допомоги є першочерговими в умовах кризи, які втручання можна відкласти без неприйнятного ризику для пацієнтів і як слід класифікувати різні клінічні стани за рівнем терміновості. 

Робочий пакет 3 — Україна: аналіз досвіду роботи в умовах війни 

Буде проведено якісне дослідження на основі опитування українських лікарів, які надають медичну допомогу в умовах воєнних дій та обмеженості ресурсів. Окрему увагу буде приділено первинній медичній допомозі. 

Мета дослідження — з’ясувати, які захворювання та клінічні стани продовжують лікувати в умовах збройного конфлікту й дефіциту ресурсів, які види медичних втручань можна відкласти та за якими критеріями визначають пріоритетність і терміновість лікування. 

Робочий пакет 4 — Фінляндія: аналіз моделей планування та визначення пріоритетів 

Буде проведено опитування фахівців, відповідальних за планування медичного забезпечення, з метою вивчення фінського досвіду організації амбулаторної медичної допомоги в умовах криз і катастроф. Дослідження охоплюватиме підходи до планування, розподілу ресурсів і визначення пріоритетів надання медичних послуг у надзвичайних ситуаціях. 

Контактна особа: Марiя Iванова
Німецька · англійська · російська
Електронна пошта: mivanova@zi.de
Тел.: +49 30 2200 56097